Протипаразитарний препарат для собак і котів 7.0-12.0 кг Ветсинтез Тирокс пігулка 1шт (480 мг)

Пігулки округлої форми або у формі стилізованого «серця», від світло-рожевого до насичено-розового кольору з мармуровістю, зі специфічним запахом складових.

Склад

1 грам препарату містить діючі речовини:
- люфенурон – 200,0 мг;
- празіквантел – 100,0 мг;
- нітенпірам – 80,0 мг;
- моксидектин – 6,0 мг.
Допоміжні речовини: екстракт артишоку, екстракт розторопші пятнистої, метилпарабен, пропілпарабен, альбумін, кальцію стеарат, тальк, кальцію карбонат, полівінілпіролідон, мікрокристалічна целюлоза, сорбіт, глюкоза, підсилювач смаку, молоко сухе, ароматизатори.

Фармакологічні властивості

ATC-vet QP53, ектопаразитоциди, інсектициди та репеленти (QP52, антигельмінтні ветеринарні препарати, QP52AA51 празиквантел, QP53BX02 нітенпірам, QP54AB02 – моксидектин, комбінації).
Комбінація люфенурону, моксидектину, празиквантелу, нітенпіраму, що входять до складу препарату ТІРОКС, забезпечує широкий спектр протипаразитарної дії у собак та котів по відношенню до ектопаразитів: бліх, саркоптиформних кліщів, тромбідиформних кліщів та ендопаразитів. личинкових стадій розвитку дирофілярій 
Люфенурон (з'єднання групи бензоілфенілсечовін) – це інсектицид широкого спектру дії, особливо активний проти бліх видів Ctenocephalides spp., Pulex irritans та володіє підвищеною ларвоцидною та контактною овоцидною активністю. Механізм дії полягає у блокуванні синтезу хітину, що є основним компонентом екзоскелетів насекомих, тому личинки при линьці не можуть сформувати нову кутикулу та гинути. Потрапляючи в організм насекомих з кров'ю тварини, потім у їх яйця, люфенурон блокує процес формування хітину, личинки гинуть внаслідок порушення процесів формування кутикулі і, таким чином, запобігає появі наступного покоління бліх. Люфенурон швидко всмоктується в шлунку (достатній рівень абсорбції досягається при наповненому кормом шлунку), медленно виводиться, що забезпечує високу концентрацію сполуки в організмі тварини протягом місяця.
Празиквантел – синтетична сполука, похідна піразино-ізохінолу, ефективно діє проти цестод та трематод. Празиквантел дуже швидко всмоктується поверхнею паразита і поширюється його організмом. Вивчення in vitro та in vivo доводити, що празиквантел руйнує зовнішній покрив (тегумент) паразита. Це є майже миттєве тетанічне стискування мускулатури паразита та швидка вакуолізація тегументу (оболочки). Це швидке стиснення пояснюється зміною проникності клітинних мембран паразиту для двовалентних катіонів, особливо кальцію. Деполяризація нейром'язових гангліоблокаторів, порушення транспорту глюкози та мікротубулярної функції у цестод призводить до порушення м'язової інервації, паралічу та загибелі паразита. Празиквантел швидко всмоктується у травному каналі, досягає максимальної концентрації у плазмі крові через 1-3 години, розподіляється в органах та тканинах тварини; зв'язується з білками сироватки крові (70-80%), частично метаболізується в печінці, екскретується в кишечник та виводиться з організму в основному із січою (до 80%) та у незначній кількості з фекаліями. 
Нітенпірам – це інсектицид, що належить до класу неонікотиноїдів. Механізм дії полягає у пригніченні нікотинових рецепторів ацетилхоліну. З'єднання є нейротоксином насекомих, яке діє, блокуючи нервну сигналізацію центральної нервної системи. Вона робить це шляхом безповоротного зв'язування з нікотиновим ацетилхоліновим рецептором, що спричиняє зупинку потоку іонів у постсинаптичній мембрані нейронів та призводить до паралічу та смерті насекомих. Нітенпірам має короткий період напіврозпаду та знищує бліх на тварині протягом 30 хвилин після введення. Він токсичний для бліх лише протягом 24-48 годин і зазвичай використовують у поєднанні з регулятором росту насекомих люфенуроном для забезпечення безперервної боротьби з бліхами.
Моксидектин – це макроциклічний лактон іншого покоління групи мільбеміцинів, що має виражену дію проти багатьох ендо- та ектопаразитів. Механізм дії препарату на організм паразита полягає в тому, що моксидектин стимулює виділення нейромедіатора гальмування гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), внаслідок чого відбувається блокада передачі імпульсу між інтернейронами та руховими збуджувальними нейронами нервного ствола паразита, а це призводить до паралічу та загибелі паразита. 
Моксидектин швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, проникає в системний кровотік та розподіляється в органах та тканинах організму тварини, особливо зосереджуючись у жировій тканині; виводиться з організму в основному в незмінному вигляді протягом 6 нед переважно з фекаліями.

Показання до застосування

Профілактика та лікування собак і котів, цуценят та котят за змішаних паразитарних інвазій, спричинюваних: 
- бліхами: Ctenocephalides spp., Pulex irritans; включаючи знищення яєць та личинок бліх; 
– саркоптоїдними кліщами: отодектоз (Otodectes cynotis), нотоедроз (Notoedres cati), саркоптоз (Sarcoptes canis); 
– тромбідиформними кліщами (Demodex canis, D. cati, D. gatoi); 
– стіжковими гельмінтами (цестодами) на преімагінальній та імагінальній стадіях: Dipylidium caninum, Taenia spp., Echinococcus granulosus, Alveococcus multilocularis, Mesocestoides spp. Diphyllobothrium latum;
– круглими гельмінтами (нематодами) травного каналу: Toxocara canis, Toxocara cati (Toxocara mystax), Toxаscaris leonine, Ancylostoma spp., Uncinaria spp., Trichuris vulpis;
– профілактика алергічного блошиного дерматиту (flea allergy dermatitis: FAD);
– профілактика та контроль дирофіляріозу: Dirofilaria spp. (мікрофілярії L3 та L4 стадій).

Спосіб застосування та дози

Препарат ТІРОКС застосовують тваринам індивідуально перорально, у ранкове годування з кормом або примусово одноразово. 
Залежно від маси тіла тварини використовують наступну схему дозування:

Маса тіла тварини	Доза препарату	Кількість діючих речовин
0,5 – 2,5 кг	1 таблетка 120 мг	люфенурон – 24 мг празіквантел – 12 мг нітенпірам – 9,6 мг моксидектин – 0,72 мг
2,5 – 7,0 кг	1 таблетка 240 мг	люфенурон – 48 мг празіквантел – 24 мг нітенпірам – 19,2 мг моксидектин – 1,44 мг
7,0 – 12,0 кг	1 таблетка 480 мг	люфенурон – 96 мг празіквантел – 48 мг нітенпірам – 38,4 мг моксидектин – 2,88 мг

Тваринам з масою тіла більше 12 кг або для більш точного дозування можна використовувати комбінацію таблеток.Мінімальна терапевтична доза для тварин становить: 10 мг люфенурону, 5 мг празиквантелу, 4 мг нітенпіраму та 0,3 мг моксидектину на 1 кг маси тіла тварини.
З профілактичною метою ТІРОКС застосовується один раз на 30 діб протягом усього сезону активності паразитів.
При груповому утриманні лікування всіх тварин слід проводити одночасно.
При лікуванні ураження бліхами (Ctenocephalides spp., Pulex irritans) та алергічного блошиного дерматиту (flea allergy dermatitis: FAD), препарат застосовують собакам та котам один раз на місяць, залежно від епізоотичної ситуації. Одноразове застосування таблетки запобігає повторній інвазії протягом 4-6 нед. Інсектицидна дія препарату проявляється через 24 години, досягаючи максимального рівня через 48 годин. 
При лікуванні отодектозу, нотоедроз препарат застосовують одноразово. Може бути призначене повторне застосування препарату через місяць після першого прийому, базуючись на результатах клінічної оцінки та лабораторних досліджень на саркоптоїдозі (зішкребі шкіри).
При лікуванні саркоптозу препарат застосовують раз на місяць протягом двох місяців. Подальше використання препарату має базуватися на клінічній оцінці та лабораторних дослідженнях на саркоптозі (зішкребі шкіри).
При лікуванні демодекозу препарат застосовують щомісяця до двох негативних лабораторних досліджень на виявлення різних стадій розвитку демодекса (зішкребки шкіри: вітальний та мортальний метод) з різницею в один місяць. При більш тяжких випадках захворювання лікування препаратом може бути продовжено. Лікування тварин необхідно проводити комплексно із застосуванням патогенетичних та симптоматичних лікарських засобів.
При цестодозах та нематодозах травного каналу тварин препарат застосовують за показаннями одноразово; при високій інтенсивності інвазії, дегельмінтизацію рекомендується повторити через 10-14 днів. З профілактичною метою препарат застосовують тваринам у терапевтичній дозі один раз на 3 місяці, а також за 10-14 днів перед шкірною вакцинацією та перед паруванням.
Для профілактики дирофіляріозу (мікрофілярії L3 та L4 стадії) у неблагополучних щодо захворювання регіонах, необхідно застосовувати препарат щомісяця (не менше 6 місяців), починати обробіток за місяць до початку активного сезону членистоногих, і закінчуючи не раніше, ніж через місяць після завершення його (весняно-літній-осінній період). Препарат не знищує молодих та статевозрілих дирофілярій, але знижує кількість циркулюючих у крові мікрофілярій (личинок) та може бути застосований до заражених тварин.

Протипоказання

Підвищена індивідуальна чутливість тварини до компонентів препарату.
Не застосовувати препарат одночасно з іншими протипаразитарними засобами, які містять макроциклічні лактоні, піперазини та препарати, що інгібують холінестеразу.
Не застосовувати тваринам з тяжкими ураженнями та/або з вираженим порушенням функції нірок та печінки, з порушеннями роботи травного тракту.
Не застосовувати виснаженим тваринам та хворим на інфекційні хвороби!
Не застосовувати самкам у період вагітності та лактації!
Не застосовувати цуценят та кошенят до 6-ти недневого віку та масою тіла до 0,5 кг.

Застереження

Препарат добре переносився собаками із мутацією гену ABCB1 (MDR1 -/-). Однак у таких чутливих порід (коллі, бобтейл, шелті, австралійська вівчарка, біла швейцарська вівчарка та інші споріднені породи та інші чутливі собаки) повинна суворо дотримуватися рекомендована доза та необхідно проводити обробку тварин під наглядом лікаря ветеринарної медицини.
Цей ветеринарний лікарський препарат не є ефективним проти дорослої стадії Dirofilaria spp.. Оскільки використання препарату тваринам, ураженим дорослими дирофіляріями, може призвести до серйозних побічних наслідків, перед застосуванням препарату необхідно провести діагностику тварин віком від 6 місяців на дирофіляріоз (статевозрілі паразити). Якщо діагноз підтверджується, то тварин необхідно лікувати щодо дирофіляріозу під наглядом ветеринарного лікаря.
Найчастішою спостережуваною побічною реакцією є рвота, яка виникає у перші 48 годин після прийому дози, у більшості випадків є часовою та легкою і не потребує симптоматичного лікування.
У деяких тварини можуть спостерігатися порушення в роботі шлунково-кишкового тракту, рясна слюнотеча (особливо у котів), відмова від корму, а також неврологічні явища – м'язовий тремор, судоми, порушення координації рухів.
При передозуванні препарату у тварини може спостерігатися пригнічений стан, відмова від корму, надмірне слиновиділення, розлад травного тракту. У цих випадках тварини назначають ентеросорбенти та засоби симптоматичної терапії.
Не слід застосовувати препарат одночасно з іншими протипаразитарними засобами, що містять макроциклічні лактоні, з піперазином та препаратами, які інгібують холінестеразу.
Через наявність у складі препарату глюкози та лактози, при гіперглікемії, цукровому діабеті тварин та алергії на молочні продукти застосування препарату рекомендується лише після консультації з лікарем ветеринарної медицини.
Заходи особистої профілактики
При роботі з лікарським препаратом слід дотримуватися загальних правил особистої гігієни та техніки безпеки, що передбачені при роботі з ветеринарними лікарськими засобами. Людям із гіперчутливістю до компонентів препарату TІРОКС слід уникати прямого контакту з таблетками. У разі появи алергічних реакцій та/або при випадковому попаданні препарату ТІРОКС в організм людини необхідно звернутися до медичного закладу, маючи при собі листівку-вкладку або упаковку до препарату.

Форма випуску

Таблетки масою 120, 240 або 480 мг запаковані у блістер, який упакований у картонну коробку. 

Зберігання

Зберігають препарат у закритій упаковці виробника, окремо від продуктів харчування та кормів, у сухому, захищеному від прямих сонячних променів місці, за температури від 0°С до 30°С, у недоступному для дітей місці.

Термін придатності 

3 роки.