Препарат (Міохолін-Гленвуд) - Бетанехол Хлорид для собак та котів 10 мг - 50 таб

Бетанехол не посередньо стимулює холінорецептори. Впливає головним чином на М-холінорецептори, але у звичайних дозах має і незначну Н-холіноміметичну активність. Більш стійкий до гідролізу за участю холінестерази, ніж ацетилхолін, отже, має більшу тривалість дії.

До фармакологічних ефектів відносяться підвищення перистальтики стравоходу, ослаблення тонусу сфінктера стравоходу, підвищення тонусу і перистальтики шлунка і кишечника, посилення секреції залоз шлунка та підшлункової желези, підвищення тонусу детрузора (musculus detru-sor) сечового міхура і зменшення його наповнення; ємності. Після парентерального введення високих доз препарату може спостерігатися підвищення секреції і звуження бронхів, міоз, сльозотіння, салівація. Після підшкірного або перорального введення домінують ефекти на шлунково-кишковому тракті та сечовивідних шляхах.

Показання

У ветеринарній медицині бетанехол головним чином застосовують для стимуляції скорочень сечового міхура у дрібних тварин. Також препарат призначають для стимуляції стравоходу або всього шлунково-кишкового тракту

Фармакологічна дія

Бетанехол не посередньо стимулює холінорецептори. Впливає головним чином на М-холінорецептори, але у звичайних дозах має і незначну Н-холіноміметичну активність. Більш стійкий до гідролізу за участю холінестерази, ніж ацетилхолін, отже, має більшу тривалість дії.

До фармакологічних ефектів відносяться підвищення перистальтики стравоходу, ослаблення тонусу сфінктера стравоходу, підвищення тонусу і перистальтики шлунка і кишечника, посилення секреції залоз шлунка та підшлункової желези, підвищення тонусу детрузора (musculus detru-sor) сечового міхура і зменшення його наповнення; ємності. Після парентерального введення високих доз препарату може спостерігатися підвищення секреції і звуження бронхів, міоз, сльозотіння, салівація. Після підшкірного або перорального введення домінують ефекти на шлунково-кишковому тракті та сечовивідних шляхах.

Фармакокінетика

Інформація, що стосується фармакокінетики препарату у тварин, не встановлена. Початок дії зазвичай спостерігається протягом 30-90 хв після перорального надходження. Після п/к введення ефект настає через 5-15 хв з максимальним його проявом, як правило, через 30 хв. Тривалість дії після прийому всередину великих доз може становити до 6, після введення підшкірно до 2 год.

Лікарські взаємодії

Бетанехол не слід призначати одночасно з іншими хо-лінергічними (карбахоліном) або антихоліне-стеразними (прозерином) препаратами, оскільки може виникнути адитивний ефект і збільшитися ймовірність розвитку інтоксикації.

Протипоказання

Контрактура шийки сечового міхура або непрохідність сечових шляхів, коли цілісність стінок сечового міхура знаходиться за питанням (наприклад, після нещодавньої операції на сечовому міхурі), гіпертиреоз, пептична виразкова хвороба або наявність інших запальних процесів ЖКТ. операції на ШКТ з резекцією/анастамозами, обструкція ШКТ або перитоніт, підвищена чутливість до препарату, епілепсія, астма, коронарна недостатність або оклюзія, гіпотензія, виражена брадикардія, ваготонія або вазомоторні порушення. Якщо збільшується опір відтоку в сечових шляхах через підвищення тонусу уретри (але не механічна обструкція), бетанехол слід назначати тільки в поєднанні з іншими препаратами, які мають адекватну спазмолітичну дію: діазепам, дія на поперечно-смугасту мускулатуру) або фенокси-бензамін (дія на гладку мускулатуру).

Побічні ефекти

При пероральному призначенні бетанехолу дрібним тваринним побічні ефекти зазвичай помірні. Найчастіше спостерігається блювання, діарея, салівація та анорексія. Порушення з боку серцево-судинної (аритмії, гіпотензія) і дихальної систем (астма) частіше виникають при передозуванні або при введенні п/к високих доз препарату.

Не рекомендується в/м або в/в введення, крім екстрених ситуацій, коли можна використовувати

Передозування

Симптоми передозування переважно холінергічної природи. При перо-ральному або підшкірному введенні зазвичай спостерігаються мускариноподібні ефекти (салівація, сечовипускання, дефекація). Після внутрішньом'язового або внутрішньовенного введення може виникнути повна холінергічна криза з судинним колапсом, кривавою діареєю, шоком і, можливо, зупинкою серця.

Придбати бетанехолову інтоксикацію можна атропіном. Для додаткової інформації про застосування атропіну див. Атропін. Для лікування симптомів бронхоспазму призначають епіне-фрін (адреналін).

Дози

Собакам:

При дисфункції сечовивідної системи:

а) 2,5-10 мг п/к кожні 8 год або 5-25 мг орально кожні 8 год

б) 5-15 мг орально 3 рази на день; часто призначають з феноксибензамін 

При підвищенні тонусу сфінктера стравоходу: 0,5-1,0 мг/кг орально кожні 8 год

Кішкам:

При дисфункції сечовивідної системи:

а) 2,5-5 мг орально кожні 8-12 год

б) 1,25-5 мг орально 3 рази на день; часто призначають із феноксибензаміном